Святогоровка украинский поселок
Главная | Статьи о Добропольском районе и его истории | Регистрация | Вход
 
Понедельник, 24 Сентября 2018, 06:37
Приветствую Вас Гость | RSS
Меню сайта
Мы на Facebook
Реклама
Подписка на сайт
Найди здесь
Полезные ссылки
дети (198)
село (114)
Главная » Статьи » История Добропольского района в статьях » Переодические газеты в Добропольском районе

История храма поселка Водянское Добропольского района - часть 1

В цьому хуторі жила і вдова Гордієнко Наталія Іванівна, маючи чотирьох дітей, стару матір Улиту, та свою сестру Мар’яну - калічку з дитинства. Чоловік Наталки загинув у шахті в 1949 році.

Спогади найменшої доньки.
1953 рік. Наталка до доньки: «Злазь з вишні, Тонечко! Хутенько вмийся, помий руки, ніжки, та підемо до крамниці, купимо тобі тухільки до школи.
-Мамо! Я вже все зробила! А підемо як - по вулиці чи навпростець через Кулички?..
-Навпростець, доню, через поле.
-Мамо, а чому поле називають Куличками?»
-Бо тут при німцях дуже жорстокі бої були. Та й зараз хлопці з нашої Чернігівки воюють з водянськими хлопцями. Восени яблуками, зимою сніжками із- за дівчат.
-Мамо! А що це за така залізна тринога тут на горі стоїть самотньо?»
-Батько твій колись мені казав, що це сама висока місцина якоїсь верхівки, чи пагорба.
-Мамо! А якщо вона сама висока і якщо тут збудувати церкву, вона буде видко до церкви, що в селі Гришино?
-Мабуть ні, доню. Це дуже далеко. Ти ж знаєш, що в ту церкву ви з бабусею йшли дуже довго - з раннього ранку і аж до заходу сонця.
-От жаль, мамо, а то б я Василькові втерла кирпу, щоб він не хвастався, що їхня церква найкрасивіша на всій землі.
-Який Василько, доню?
-Онук баби Марії, що брала нас на ночівлю, коли ми ходили до їхньої церкви. Ну, що в Гришині, пам’ятаєш?
-Ой, доню, хто ж цю церкву тут буде будувати?! Хоча б милосердний Бог наш та його матір Цариця Небесна не допустили руйнування тих церков, що лишилися.
-Мамо, а хто ж їх поруйнував?
-Нас там не було. Ми не бачили, то й не знаємо.

Спогади самої старшої Наталчиної дочки.
1943 рік. Боже мій милосердний! Як же це було давно і водночас недавно! Кінець літа, початок осені. Німець лютував, бо його змусили відступати.
Бабусі Улиті приснився сон, що на хутір йде велика чорна-причорна хмара, ось- ось накриє хутір. З переляку, що це кінець світу бабуся прокинулася. Чомусь було тихо. Не летіли снаряди ні з півдня, ні з півночі. Чомусь мовчали Никанорівка і Привітна. Хутенько одягнувши жакетку Кулішка побігла до Жучихи. Прибігши, розповіла Уляні свій жахливий сон.
-Щось треба робити, щоб зберегти наш хутір. Чула? Наші війська відступили до Ніканорівського лісу, а німець, кажуть, що вже в Гришино. Не доведи Боже (перехрестилася на покут Уляна) в наш хутір вступить німець, а наші вдарять по ньому катюшами, то від хутора нашого не лишиться і кущика. Це буде жахливий бій. Отож і твоя чорна хмара.
Так мовила Уляна Улиті:
-О, боже наш милосердний, о Цариця небесна, що ж нам робити? Як зберегти хутір де лишилися тільки старе, мале та немічне. Якось треба нам молитися та просити Царицю нашу Небесну, Божу Матір, щоб вона допомогла нас врятувати.
Забідкалася Улита...
-А де ж нам молитися? Куди йти, як он снаряди летять то з одного бугра, то з іншого?.. - розвела руками розгублено Жучиха.
-Ну, то й що ж, - відповідає рішуче Улита. Візьмемо ікону Божої Матері, та й обійдемо весь хутір кругом молячись їй, та прохаючи її, Небесну Царицю, земну заступницю нашу. На неї єдина надія.
-Еге ж, - згодилася Уляна. Тільки ж треба влучити таку хвилину, як ось зараз, щоб затихла стрілянина.
Улита схаменулась, підхопилась і до дому бігцем. А на завтра і німець в хуторі...
На другу ніч жінці Уляниного брата теж приснився сон...
До хати зайшла якась жінка (по одязі як монашка) і каже: «Іди до Уляни та
скажи їй, що нехай вона йде до Улити та й зроблять те, що вчора задумали, бо йде велика біда на хутір».
По цьому Настя прокинулась та через вишняк хутенько до Уляни почимчикувала. Прийшла та й каже: «Улянко! Що ви з Кулішкою вчора надумали робити, то хутчій робіть, бо мені ось такий сон приснився», - та й розповіла Уляні про монашку. Уляна оторопіла віл несподіванки. Адже з Улитою розмова була у них вчора наодинці. Але ж через деякий час, садками, пробравшись до Кулішівського подвір’я про Настін сон розповіла Улиті. А в Улиті повна хата жінок та онуків малих. Як почали всі бідкатися, що треба йти, але ж як?.. Німець уже патрулів навкруги хутора виставив, комендантський час запровадив. Страшно ж навіть вийти з двору. Що ж робити?..
А тут шестирічна онука баби Улити, що вешталась під ногами дорослих і каже: «Давайте я вас поведу! Я нікого не боюся!»
Дочка Улити з завмерлим серцем тихенько промовила: «Слава тобі Господи, що він дає вам в проводжатого мою донечку Раїску. І поки що стоїть ще ранкова тиша, то ідіть хутенько».
Зібралися. Зайшли до Уляни по ікону, бо в Улити були всі ікони великі, а в Жучихи була одна не дуже велика, правда трохи темнувата, але ж мати Уляни казала, що там Матір Божа, що тією іконою її до шлюбу благословляли.
Взяли ту ікону та й пішли, молячись, по першій вулиці, навколо хутора. Ставили ікону Божої Матері на перехрестях чотирьох кінців хутора і, з сльозами, молячись Великій Цариці Небесній, просили захистити безвинний люд. Німецькі патрулі їх зупиняли, провіряли їхні жакетки і, дивлячись як тремтять руки у старих, а мале на колінах кладе поклони перед іконою, щось регочучи між собою, на диво старих, пропускали далі.
Десь після двох-трьох таких зупинок страх у бабусь чомусь враз зник. Лишилася лише мета - невредимими обійти хутір. Мала теж чомусь не почувала страху, лише якесь радісне тріпотіння в маленькому тільці. Адже ж і вона допомагає бабусям умовляти Царицю Небесну, щоб захистила хутір!
Так і обійшли весь хутір кругом, молячись - старе і мале. Душею піднесені і осяєні надією на краще, «ходоки» повернулися до своїх хатинок.
Улита, зайшовши до хати, звеліла всім стати на коліна і молитися Богові, щоб свої люди, які бачили їхню подорож, не порішили на щось зле, і, коли прийдуть наші, не наплескали казна що. Та ще, щоб кожен поклав по три поклони матері Божій, що всі повернулися невредимі.
Саме щасливе обличчя було у малої Раїси. Від захоплення чогось, чого вона і сама не розуміла до кінця. І від такого почуття вона навіть не помітила, що при переході гребельки намочила ніжки, аж до самої кофтини.
А на третій день почався страшенний бій. Летіли снаряди то з однієї сторони, то з протилежної. Три чи чотири рази (це може з’ясувати тільки військовий папір 1941-44 років) хутір переходив з рук німців до наших червоноармійців. Але, на диво, на хутір снаряди не падали. То перелітали і рвалися аж за кладовищем на околиці, то не долітали і рвалися на Куличках. Лише один влучив в стріху баби Жучихи і стирчав там, як порося, доки не ввійшли в хутір вже з перемогою червоноармійці. Наші солдати і витягли його якось так, що він не розірвався.
І коли фронт був вже за межами України, бабі Улиті знову видиться сон. Начебто стоїть вона у своєму дворі, а в воротах з’являється якась жінка в одязі аж до самої землі. І каже вона Улиті: «Ось іди Улито сюди, на вулицю». А вулиця наша починалася де сонечко сходить, а закінчувалася де сонечко заходить.

Улита вийшла на поклик, а жінка їй і каже: «Ось глянь на схід, яка біда прийшла на ваш хутір», - та й повела рукою на схід, на дорогу по якій йшли до нас загарбники. І бачить баба Улита темінь в якій страшенно гримить грім і летять звідти снопи блискавок. Здавалося, що ось-ось і небо розколеться на шматки. Остовбеніла Уліта, заніміли руки, дерев’яними зробилися ноги. А жінка далі й мовить: «А ви, як винесли мене за хутір, та як почали просити плачучи, умовляти врятувати ваш хутір, так я ось так звела руки до неба, а потім розвела в різні сторони, то ця страшна темрява з блискавками та громом піднялася високо над землею та й розтанула в вишині».
Улита, трохи отямившись, впала на коліна, хотіла подякувати жінці в низькому поклоні. Підняла очі, щоб глянути на жінку, а її вже немає. Як розтанула. Як ужахнулася Улита, як застогне, що з жаху и прокинутися не могла, тільки мичання якесь, аж доки її дочка Мар’яна не розбудила. Та й давай матір розпитувати чому вона так у вісні стогнала. Після того, як розповіла Улита своїм дочкам та онукам свій сон, в сімейнім колі на деякий час запанувала тиша. Потім бабка Улита промовила: «Треба відмолити молебень Божій Матері, нашій рятівниці, це вона була мені у вісні, та здається десь тут по зимньому ходить і її свято».
-« Еге ж, мамо, 4 грудня» - підказала Наталія.
-«Введення Пресвятої Богородиці в храм» - додала дочка Мар’янка.
-«До речі», - продовжувала Наталка, - «вчора я була у тітки Уляни, а їй хтось порадив ту ікону, що ви носили навколо хутора, протерти цибулиною, розрізавши її на половинки, щоб хоч трохи зняти ту темінь. Тітка Уляна довго вагалася так зробити, думаючи, що це гріх, адже там повинен бути святий образ. Але від бажання побачити хоча трішки і пізнати назву ікони, вона вже таки ікони протерла цибулиною. І знаєте - ікона трохи посвітлішала і стало видно зображення маленької Божої Матері, яка піднімається по східцях до храму. Це ж дійсно ікона Введення Пресвятої Богородиці в храм».
Після сімейної поради Улита пішла до Жучихи знову, а в подруги сиділи Настя, Параска та Федорчиха. Всі погомоніли, порадилися та й вирішили, що зберуться 4 грудня відмолитися з читкою акафіста Божої Матері, псалтиря, псалмів, а в кінці пообідати разом у кого що є. І так робити кожен рік, вважаючи свято Введення Пресвятої Богородиці в храм своїм хуторським святом. Молитися вирішили спочатку у Насті, тому що дім був великий і пустий поки чоловік та сини на фронті. Потім перейшли до Уляни. А коли з роками трохи спорожнів дім Улити, перейшли до її хатини. І всі роки, доки були живі свідки даної обіцянки, кожен рік 4 грудня збиралися прославляти свою рятівницю, Пресвяту Матір Божію. Не стало бабусь, але ж обіцянки дотримувати продовжували Кулішки Улити дочка Мар’янка, дочка вдовиця Наталія зі своїми дочками та їх дітьми...

Источник: http://dobro-vera.dn.ua

История храма поселка Водянское Добропольского района - часть 2

Категория: Переодические газеты в Добропольском районе | Добавил: togaza (21 Марта 2018)
Просмотров: 75 | Теги: храм, водянское | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
ВОЙТИ ЧЕРЕЗ СОЦСЕТЬ
Имя *:
Email *:
Все смайлы
Код *:
Свежие новости
Новости Святогоровского садика [15]
Жизнь детей в сельском садике Добропольского района. ДНЗ Добропольского района. Праздники мероприятия, выступление детей
Новости Святогоровского клуба [34]
Мероприятия в Святогоровском клубе. Жизнь сельского культурного сектора.
Новости Святогоровской библиотеки [103]
Наши писатели земляки Добропольского района. Знаменательные даты украинских писателей.
Новости Святогоровской школы [161]
Святогоровская школа и её ученики. Жизнь сельской школы в наших еженедельных новостях
Новости Новоукраинской библиотеки. [38]
Занятия с детьми в Новоукраинской сельской библиотеке. Труд библиотекаря в сельской библиотеке. Отмечаем праздники и юбилеи
Новости Добропольского района сегодня [638]
Новости Добропольского района сегодня и сейчас. Свежие сводки о законах положениях, происшествиях и праздниках.События и происшествия в селах Добропольского района
Клуб "Украиночка" [17]
Жизнь детского сельского клуба, отмечаем праздники вместе.Игры, конкурсы, развлечения.
Новости Святогоровки [259]
Самые последние свежие новости часа в поселке Святогоровка, Добропольского района. Происшествия в поселке, события Святогоровского, клуба, нашей школы
Криминал в Добропольском районе [153]
Криминальные происшествия в Добропольском районе. Полицейские сводки Добропольского района. Задержания, судимости, оперативные сводки, убийства, расследоваемя
Наши конкурсы [4]
Конкурсы в селе Добропольского района
Новости спорта в Добропольском районе [57]
Спорт, футбол, Добропольский район, соревнования в Добропольском районе. Футбольная команда из Святогоровки
Новости сельского хозяйства в Добропольском районе [46]
Сельское хозяйство Добропольского района, фермеры Добропольского района, арендаторы Добропольского района, посевная Добропольского района урожай
Новости города Белозерское [89]
Новости города Белозерское Донецкая область новости в Добропольском районе, события, объявления Белозерского. Криминал в городе Белозерское
Анонсы мероприятий в Святогоровке [28]
Анонсы событий праздников, мероприятий в поселке Святогоровка, Святогоровский клуб, Святогоровская школа
Новости пгт. Новодонецкое [34]
Новости поселка городского типа Новодонецкое, Добропольский район
Новости молодежного центра «Святогоровка-АРТ» [4]
Молодежный центр «Святогоровка арт» - неформальное объедидение моодежи Святогоровки. Новости клуба, жизнь, праздники и торжества.
Новости Украины [2]
Все что касается Донецкой области напрямую связанное с КИевом.
Наши форумы
  • Хохляндия (15)
  • 23 Сентября 2018
  • sims 4 (4)
  • 19 Сентября 2018
  • Компьютерный стол (0)
  • 19 Сентября 2018
  • Берегись СПИД (12)
  • 19 Сентября 2018
  • Уйдет ли Мариуполь в ДНР (8)
  • 19 Сентября 2018
  • Страх (5)
  • 10 Сентября 2018
  • Тебе 16 лет а жить невыносимо. (10)
  • 10 Сентября 2018
  • Сленг шахтеров Донбасса (5)
  • 22 Августа 2018
  • "Сударушка" (5)
  • 19 Августа 2018
  • Инвалиды Добропольского район (1)
  • 26 Июля 2018
    Наш опрос
    Наркотики
    Всего ответов: 19
    Подписка на сайт
    Партнеры
    Повлияй на благоустройство мест, где ты живешь! Жизнь Добропольского края ForumFinance.ua
    Статистика
    В поселке 1
    Прохожу мимо 1
    Святогоровцы 0
    Рейтинг@Mail.ru

    Святогоровка 2010© 2018 Сайт не коммерческий. На сайте авторские материалы. При копировании ссылка обязательна 
    Войти Зарегистрироваться