Святогоровка украинский поселок
Главная | Статьи о Добропольском районе и его истории | Регистрация | Вход
 
Пятница, 21 Сентября 2018, 16:39
Приветствую Вас Гость | RSS
Меню сайта
Мы на Facebook
Реклама
Подписка на сайт
Найди здесь
Полезные ссылки
дети (198)
село (114)
Главная » Статьи » История Добропольского района в статьях » Статьи о Святогоровской церкви

История храма поселка Водянское Добропольского района - часть 2

Спогади Гордієнко Антоніни Дмитрівни. Місто Донецьк, 1992 рік.
Повкладавши своїх трьох доньок, попередивши їх, що в завтрашній вихідний вони лишаться з татком, вона теж лягла, тому що завтра треба раненько підхопитися та поїхати до старенької матері, на Чернігівку, відвезти матері глюкозу та дві бутилки Ризького бальзаму, бо у матері нульова кислотність, їсти майже не хоче. Все своє життя вона віддавала великій сім’ї, ведучи її на всю силу, з молитвами до Бога, зі своєю наукою:« Не має слів - не хочу, не можу, не вмію. Є слова - треба вміти, хотіти, не лінитися, не красти, не лаятися, поважати старших, жаліти молодших, добре вчитися, любити свою сім’ю та Бога. І взагалі, щоб з нас люди не сміялися». Вже стала старенька та слабенька матуся.

Та й Чернігівку вже назвали хутiр Красноярськ, а вулиць вже не дві, а чотири. Вулицю, з якої колись вийшли з іконою старе і мале просити Матір Божу про захист хутора, назвали вулицею Мира.
Залишившись в 4 роки без батька, росла Тонечка біля спідниці бабусі Улити. Всім старшим треба було вчитися і працювати, щоб сирітська сім'я не пішла по миру з торбою. Пенсія на дітей у мами була маленька тому, що бачивши її неграмотність, нарахували їй пенсію не вірно. Обдурили. Це з'ясувалося лише тоді, коли виросли та повивчалися. Отож, згадуючи своє дитинство Антоніна заснула. Прокинулася від дивного сну. А приснилося дійсно дивне - наче заходить вона в двір до матері, а у дворі снігу по коліно. Наче літо на дворі, а у матері сніг. Під вікном навколішки стоїть Ліна (середня з сестер), робить руками в снігу луночки і туди садовить розсаду капусти. Здивовано, менша сестра спитала: «Лійочка, що ти робиш, з нас же люди будуть сміятись?». А та, посміхаючись, відповіла: «Нічого сестричко, сніг розтане і ти побачиш які ще головки гарні наростуть».
Антоніна рідко бачила сни, але ж, як і її бабуся Улита, вона в них вірила безпомилково. Не пішла - побігла на попутку, і вже по дорозі згадуючи свій сон, не могла зрозуміти про що він. Правда згадала: бабуся казала, що сніг - це сміх. «О Господи милосердний! Що вони там такого смішного надумали чи вже і накоїли», - тріщало в думках.
Антоніна не вгледіла, як і доїхала, як пересіла на Білицькому перехресті на шахту Водянську №1, і як вмить передолала Куликове поле та опинилася біля материного подвір’я. Заходячи в двір вона побачила біля столу під вербою матір і сестричку Ліну, якісь папери на столі. На одному подиху привіталася і зразу в наступ: «Що ви тут насміх людям коїте? Мені сьогодні сон дивний приснився». Коли вона його розповіла, Ліна з матір’ю переглянулися, а потім сестра сказала: «Заспокойся, ніхто не сміятиметься від того, що ми збудуємо церкву, там на Куличках біля залізної триноги». Росою вкрилися плечі у Антоніни, щось гикнуло під лівою лопаткою, але не біль, а якесь тепло розлилося в грудях. Тягаря не було, чомусь було легко на душі. Трохи оговтавшись промовила: «А за які кошти, Лійочко? Ти уявляєш собі яку махину кладеш на свої маленькі плечі. В тебе ж сім’я, як у Омелька, вже внуків куча, та й мама старенька біля тебе. Ми ж всі далеко від вас. Хто ж тобі допоможе? А гроші де брати?».
А Ліна, як завжди сама найспокійніша з усіх, відповідала: «З Божою поміччю та надією як завжди на нашу Царицю Небесну збираємо вже по людях. І ти давай скільки зможеш. Рая пообіцяла давати потроху. Вже й староста є і батюшку пообіцяли. Спочатку купимо дім. Перебудуємо на невеликий храм, а далі, по нашим молитвам та з Божої милості, і кошти будуть находити. Потихеньку купимо землю, проект, а далі вся надія на силу нашої молитви і віри».
Так казати легко, а будувати - це не балачки. Моя ріднесенька сестричка так казала, не знаючи скільки їй прийдеться витримати сміху в плечі, тяжких дорікань, які робили її в очах людей без вини винною. Скільки нею буде навколішках пролито перед олтарем і в церкві, і дома, прохаючи у Бога, його Матері і всіх святих дати їй ще трохи сил і терпіння. До останнього дня ходила мама до маленької церкви з болем і радістю дивлячись, як дуже повільно, але ж зпинається не ніжки їхня церква. Мама казала своїй меншій дочці: «Донечко! Я вже на бозій дорозі, скоро дев’яносто, а може й не доживу до дев’яносто. І мабуть до нової великої церкви теж не доживу. А знаєш, як лягаю спати, заплющу очі і бачу наш храм в золотих куполах».
І зараз, коли минуло так багато часу, приїжджаючи на свою Чернігівку і підходячи до своєї церкви, дивлячись на її вже вкриту голівку і знаючи, що метан білий, Антоніна Дмитрівна чомусь бачить купол золотий, хоча і дивиться крізь окуляри. А сестричка вже й сама овдовіла. Вже маючи правнуків, все біжить, плаче і молиться, то сторожа треба підмінити, то щось на стройці розгрузити допомогти, то будівельників пригостити молочком що донька їй принесла. А що ж і служба, і просквірки пекти. Молоді не хочуть приїхати до бідної церкви ради спасіння своєї душі, сім'ї та миру. А ніжки її вже не хочуть слухатися - маленькі, худенькі. Серденько все частіше в зашпори заходить. Тільки безмежна любов до Бога, його матері Пресвятої Богородиці не зменшилася, а навпаки - стала що сильнішою і зовсім одним єдиним з її рухом і тілом. І всі святі дають їй сили робити для церкви все, що вона може, а іноді і майже неможливе зробити. Через три роки - сімдесят! А так їй хочеться дожити до служби в своїй церкві-храмі «Введення Пресвятої Богородиці в храм».

Гордієнко Раїса Дмитрівна. 2006 р.
Рідна моя Батьківщина! Цілую землю тую святую, як приїжджаю сюди, бо по волі долі своєї я в 17 років покинула рідне гніздечко, бо треба було сиротам шукати долі в людях. Мені вже сьомий десяток підходить до завершення. Ні на що не скаржуся в житті, тому що добре усвідомлюю, що людина кує своє щастя по милості Божій, а милість та по молитвам людини до Бога, та її земним ділам. І тільки декого не можу зрозуміти, як можна не любити ту святу цяточку, де ніженьки дитячі ходили, де сонечко тебе вперше обігріло і вперше посміхнулося твоїм першим крокам. А зараз одне бажання: побачити на власні очі справжню церкву на наших Куличках, на околиці Чернігівського хутора, який зберегла своїми ручками Цариця Небесна.
Як же довго цей храм піднімається до сонечка! І я, як і мої сестри, не на одну мить ніколи не забувала про нашу церкву. Як тільки могла допомогти хоч трішки, їхала до неї, бо знала, що Водянська шахта вже закрилася, а на хуторі пенсіонери. Пенсія маленька, а спонсори, яких зараз прості люди називають «крутими», не помічають або ж не хочуть помічати такий храм, що на всі чотири сторони вільний сонячному сяйву - коли сходить сонечко сяє воно на храм і коли заходить. Вони не знають того, якою пам'яттю закарбована назва цього храму, чиє свято носить назва цієї церкви, скільки сльоз ллють нащадки тих, хто знає початок цього велич-храма до свята «Введення Пресвятої Богородиці».

Гордієнко Р. Д.
Гордієнко Л.Д.
Гордієнко А. Д.

Источник: http://dobro-vera.dn.ua

История храма поселка Водянское Добропольского района - часть 1

Категория: Статьи о Святогоровской церкви | Добавил: togaza (21 Марта 2018)
Просмотров: 82 | Теги: храм, водянское | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
ВОЙТИ ЧЕРЕЗ СОЦСЕТЬ
Имя *:
Email *:
Все смайлы
Код *:
Свежие новости
Новости Святогоровского садика [15]
Жизнь детей в сельском садике Добропольского района. ДНЗ Добропольского района. Праздники мероприятия, выступление детей
Новости Святогоровского клуба [34]
Мероприятия в Святогоровском клубе. Жизнь сельского культурного сектора.
Новости Святогоровской библиотеки [103]
Наши писатели земляки Добропольского района. Знаменательные даты украинских писателей.
Новости Святогоровской школы [161]
Святогоровская школа и её ученики. Жизнь сельской школы в наших еженедельных новостях
Новости Новоукраинской библиотеки. [38]
Занятия с детьми в Новоукраинской сельской библиотеке. Труд библиотекаря в сельской библиотеке. Отмечаем праздники и юбилеи
Новости Добропольского района сегодня [638]
Новости Добропольского района сегодня и сейчас. Свежие сводки о законах положениях, происшествиях и праздниках.События и происшествия в селах Добропольского района
Клуб "Украиночка" [17]
Жизнь детского сельского клуба, отмечаем праздники вместе.Игры, конкурсы, развлечения.
Новости Святогоровки [259]
Самые последние свежие новости часа в поселке Святогоровка, Добропольского района. Происшествия в поселке, события Святогоровского, клуба, нашей школы
Криминал в Добропольском районе [153]
Криминальные происшествия в Добропольском районе. Полицейские сводки Добропольского района. Задержания, судимости, оперативные сводки, убийства, расследоваемя
Наши конкурсы [4]
Конкурсы в селе Добропольского района
Новости спорта в Добропольском районе [57]
Спорт, футбол, Добропольский район, соревнования в Добропольском районе. Футбольная команда из Святогоровки
Новости сельского хозяйства в Добропольском районе [46]
Сельское хозяйство Добропольского района, фермеры Добропольского района, арендаторы Добропольского района, посевная Добропольского района урожай
Новости города Белозерское [89]
Новости города Белозерское Донецкая область новости в Добропольском районе, события, объявления Белозерского. Криминал в городе Белозерское
Анонсы мероприятий в Святогоровке [28]
Анонсы событий праздников, мероприятий в поселке Святогоровка, Святогоровский клуб, Святогоровская школа
Новости пгт. Новодонецкое [34]
Новости поселка городского типа Новодонецкое, Добропольский район
Новости молодежного центра «Святогоровка-АРТ» [4]
Молодежный центр «Святогоровка арт» - неформальное объедидение моодежи Святогоровки. Новости клуба, жизнь, праздники и торжества.
Новости Украины [2]
Все что касается Донецкой области напрямую связанное с КИевом.
Наши форумы
  • sims 4 (4)
  • 19 Сентября 2018
  • Компьютерный стол (0)
  • 19 Сентября 2018
  • Берегись СПИД (12)
  • 19 Сентября 2018
  • Уйдет ли Мариуполь в ДНР (8)
  • 19 Сентября 2018
  • Страх (5)
  • 10 Сентября 2018
  • Тебе 16 лет а жить невыносимо. (10)
  • 10 Сентября 2018
  • Хохляндия (15)
  • 08 Сентября 2018
  • Сленг шахтеров Донбасса (5)
  • 22 Августа 2018
  • "Сударушка" (5)
  • 19 Августа 2018
  • Инвалиды Добропольского район (1)
  • 26 Июля 2018
    Наш опрос
    Нужны ли сельские сайты в интернете.

    Всего ответов: 24
    Подписка на сайт
    Партнеры
    Повлияй на благоустройство мест, где ты живешь! Жизнь Добропольского края ForumFinance.ua
    Статистика
    В поселке 1
    Прохожу мимо 1
    Святогоровцы 0
    Рейтинг@Mail.ru Мазепа rizarit istko

    Святогоровка 2010© 2018 Сайт не коммерческий. На сайте авторские материалы. При копировании ссылка обязательна 
    Войти Зарегистрироваться